Тополі-душевний вірш.(F)(F)(F)(F)(F)

Захекана, налякана до краю
У двір чужий швиденько забіга,
Та тільки мама щось не зустрічає,
А з хати вийшла тітонька чужа.
Дівча не зрозуміло, що від страху
З стежини збилось. Тітку відпиха,
Біжить до хати, загляда у шафу,
Під ліжко, всюди матінку шука.
Стояла жінка, ніжно посміхалась,
Дивилась на розгублене маля,
Потім взяла на руки, приласкала,
В село сусіднє із дівчам пішла.
Про випадок той згадують донині,
Коли сім'я сідає до стола,
Як дівчинка прибилась до хатини,
Куди пізніш невісткою зайшла.
© Copyright: Віктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1911046842

Сьогодні 19:42

Стежина Віктор Гала
Маленькі ніжки бігли по стежині,
Що пролягла серед густих пшениць,
Дивились на дівча волошки сині,
І чути було спів перепелиць.
Торкались колоски плеча дитини,
Цвіркун виводив пісеньку дзвінку,
Всміхалось сонечко з-за білої хмарини,
Дивлячись вниз на дівчинку малу.
Та раптом заєць перебіг стежину,
Побіг щосили вітер доганять,
А в інший бік дівча біжить щосили,
Від страху оченята лиш блистять.
Маленьке серце вискочити хоче.
З грудей дитячих, як листок тремтить,
Уже не плаче, щось під ніс бурмоче,
З усії сили до села біжить

дуже милозвучно(F)

Виктор, удачно "посетила" Вас :)). Стихи "Тропинка" вызвали улыбку и позитивное настроение. СПАСИБО!!

Прошу всіх ,хто читає мої вірші,залишати на моїй сторінці рецензію на мої вірші,щоб я знав ,що їх читають.З повагою до читача.
(F)(F)(F)(F)(F)(F)(F)(F)

:)ВИКТОРУ!!!СТИХИ ПРОСТО,СЛОВ НЕТ!!!
Своей улыбке свет включи - И не гаси его лучи. Кого не встретишь на пути. Ты всем свети, свети, свети. Тому, кто в мир улыбкой светит, И мир взаимностью ответит!

Посадив тополю Віктор Гала
Посадив тополю в мами біля хати,
Поливав з криниці,ніжно доглядав,
Виросла висока,усміхалась мати,
Вечорами в вітах соловей співав.
Тополенько-тополе,материнська доле,
Виглядаєш сина з далеких доріг,
Прилітай синочку,зачекалось поле,
Повертай скоріше на мамин поріг.
Посадив барвінок під вікном у мами,
Стелився низенько,землю застеляв,
Заглядав в віконце синіми очима,
Материнське серце сумом наповняв.
Барвіночку-барвінку,стелися низенько,
Стелися низенько,в хаті привітай,
Постаріла мама,згорбилась старенька,
Де ти,мій синочку,швидше прилітай.
Посадив калину в мами на могилі,
Зеленіє рясно,полумям горить,
Де ж ви ,моя моя мамо,де ж ви коси сиві?
Над кущем калини чайка голосить.
-Калинонько-калино,я усе покинув,
Я в село прилинув, мамо,зустрічай,
Шелестить тополя,стелиться барвінок,
А калина шепче,:Синочку,прощай.
© Copyright: Віктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1906281065

Дякую за Ваші вірші, завжди їх читаю, а останні, про маму, дуже зворушливі.

Стихи о маме очень трогательные.Сегодня в одной из телевизионныхпередач сказали, что научным фактом является то , что любовь матери- залог благополучия и успеха детей в их взрослой жизни.Спасибо Вашей маме ,что она ТАК безмерно любила Вас, Виктор.Светлая память, если нет ее рядом.