Проплив вже багато,а краю немає,
У морі буремнім мабуть заблудив,
А може той острів не там він шукає?
А може вночі непомітно проплив?
І знову вітрила наповнені вітром,
І мчить ,не спиняючись вдень і вночі,
Та раптом на обрії чайку помітив.
Тепер відпочине,доплив до землі.
Та ще невідомо земля як зустріне,
Чи є така гавань,де можна пристать?
А може на скелях політ свій закінче,
І більше не буде по морю літать?
Лети ж мій ,вітрильнику,доки є сили,
Благай,щоби вітер щоглу не зламав,
Щоб хвилі об берег тебе не розбили,
Лети,відпочити ще час не настав!
© Copyright: Віктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1910174391