Батьківська хата Віктор Гала
Батьківська хата з краю села,
Сонцем південним пригріта,
Біля порогу черешня росла,
І зацвітала щоліта.
Ніжний спориш мої ніжки ласкав,
Як біг малим до криниці,
Довго на мене потому чекав,
Як працював у столиці.
Я приїзджав і стрічали мене
Тато і мама щороку,
Навіть не думав,що час промине,
Що не зустріну нікого.
Їду додому,із поїзда встав,
Віз для батьків подарунки,
Раптом над хатою сич прокричав,
Випали з рук всі пакунки.
Чорними вікнами хата стріча,
Вишня стоїть засихає,
Ніжний спориш кропива забива,
В хаті нікого немає.
Сів на порозі,сльоза на очах,
З чарки гірку випиваю,
В хаті два фото у чорних стрічках,
З жалем мене зустрічають.
Батьківська хата немов би жива,
Дивиться з сумом за мною,
Знає,навік залишилась одна,
Так,як і я,- сиротою.
11 06 2009 р.
© Copyright: Віктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1910255643