Ти, як весна.
Виктор Гала
Ти,як весна в замріянім убранні,
Немов би яблуня в рожевому цвіту,
До тебе лину ввечері і вранні,
Щоб тільки бачить вигадку оту.
Беру цей цвіт загрублими руками,
Вдихаю запахи зпізнілої весни,
Впиваюсь в неї постарілими вустами,
-О, скільки в тебе затаїлося краси.
Росу тендітну вітер колисає,
Біжить за хмарами розлючена гроза,
З верби росинка на щоку спадає,
А може не росинка,а сльоза?
Весна,весна,як хочеться любити,
Як хочеться дивитись вдалину,
Пробігти полем,по траві ходити,
Тобою жити і любить тебе одну