З репертуару групи "Океан Ельзи", а хто автор цього вірша - не знаю
Плакав дощ десь за моїм вікном.
Плакав тихо, що ледь було чути.
Сумував він за жовтим листком.
Чи за вітром? - не можу збагнути.
Може, щось він сказати хотів?
Про любов розповісти баладу.
Про самотніх дівчат, юнаків.
І про дружбу, і вірність, і зраду.
Безліч крапель упало на скло.
Опинилися дві зовсім близько.
Раптом злились вони у одно
і побігли долать разом відстань.
Ще дві впало. А близько ж то як.
І висіли так поруч без руху.
Не могли вони злитись ніяк.
Все чекали - не стало їм духу.
Раптом третя побігла в їх бік.
Зачепила одну - і помчали.
Упустила свій шанс вже навік
ота друга. задовго чекали.
До вікна злинув дощ з верховіть,
Він молив, він благав усіх слізно:
"Коли любите - час не тягніть,
може бути занадто вже пізно."
__________________
Wish you a blessed Thanksgiving!
|