Вже хотів було кричати,
Та поглянув на дівчат.
І не міг вже щось сказати:
Став, як вкопаний й мовчав.
Потім вибрав найсмачніший
І, не думав - не гадав,
Тій, що з трьох мені миліша
Душу з кавуна віддав.
Пахло медом і стернею.
Тай насняться ж такі сни !
Що розлігся?! - крикнув батько,
Йди, грузити кавуни!