|
Пробач мій любий не сказала,
Невіщо і чому ридала!
Кричу я вслід.
Та ти як лід!
Пробач слова, пробач цю муку
Ні, не прожию я розлуку.
Дивися, ні краще заплач
Неначе вбив мене палач,
А я кохала, чи тебе чи прірву
Я незнала, що від серця відірву!
А ти мене не зрозумів,
А ти чекати не зумів!
Пробач, пробач, пробач і все!
Вода і час рани знесе,
Але душа вона пустіє
І вітер так холодно віє!
Чекай, скажи, мовчи.
Люблю.тебе.а.ти.мовчи!
А ти кохав, кохав чи ні?
І серце мов співа пісні,
Ні, не кохав, не бачив снів
Торкнутись щастя не зумів.
Та ні, іди, я не чекала.
.я мовчки була.хоч страждала!.
Сльоза.тече, а що робити?
Ні, ні не хочу більш так жити!
|