![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
#11 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Вже чужі.
Віктор Гала Вже чужі,а ще вчора здавалось, Що кохання у нас назавжди, Що в житті нащім гарно все склалось І не треба чекати біди. Чи кохання було те несправжнє, Чи його не змогли зберегти, Впало каменем слово останнє, Розвело перед нами мости. Мовчимо.Що тепер говорити, І кому ті потрібні слова, Коли душі для слова закриті, Їх шукаєм,а їх вже нема. Одне слово і світ похитнувся, Чорним змієм образа лягла, Я об камінь життєвий спіткнувся, Ми чужі.Я один.Ти сама. Слово може на світ народити. Розтопити сніги вікові, Але може воно і убити, Заховати кохання у мглі. Стоїмо вже чужі серед поля, А навкруг зеленіють жита. Словом вбиті кохання і доля. Ти така ж,але ти вже не та. © Copyright: Виктор Гала, 2010 Свидетельство о публикации №11009211453 |
![]() |