05.12.2009, 22:37 | #41 |
Пользователь
Регистрация: 01.01.1970
Сообщений: 47
Спасибо: 0
|
ВЖЕ ОСІНЬ ЗА ВІКНОМ,
А У ДУШІ ЩЕ ЛІТО. І ВЖЕ НЕ БУТИ НАМ РАЗОМ, ХОЧА ВТРАСАТИ ВІРУ ЩЕ НЕ ВАРТО І ХОЛОДИ ВЖЕ ЗА ВІКНО І ЛИСТЯ ВЖЕ ЖОВТІЄ А Я ЩЕ МРІЮ ЗІГРІТИСЯ ТВОЇМ ТЕПЛОМ І У ДУШІ НАДІЯ ЩЕ ЖЕВРІЄ..
__________________
Никогда! Слышите? Никогда! .......Не открывайте ртом зеленку! |
05.12.2009, 22:38 | #42 |
Пользователь
Регистрация: 01.01.1970
Сообщений: 47
Спасибо: 0
|
НА НЕБО ПІДЛЕТІВШИ
НА ЗЕМЛЮ ВПАВШИ ПОБИВШИ ВСІ КОЛІНА ТИ РОЗУМІЄШ,ЩО ТИ-ЛЮДИНА БІЛЬ І ТЯГА НЕ ЧУЖІ ТОБІ СМІХ І СЛЬОЗИ Є В ЖИТТІ НЕОБРАЖАЙ НІКОГО ВСІ МИ ЛЮДИ НА ЗЕМЛІ! 2005р.
__________________
Никогда! Слышите? Никогда! .......Не открывайте ртом зеленку! |
07.12.2009, 08:53 | #43 |
Пользователь
Регистрация: 01.01.1970
Сообщений: 68
Спасибо: 0
|
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води, в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди! Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі… Як та купина, що горить -- не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпурових. Любіть у коханні, в труді, у бою, як пісню, що лине зорею… Всім серцем любіть Україну свою -- і вічні ми будемо з нею!
__________________
Все меняется к лучшему..... |
08.12.2009, 08:06 | #44 |
Пользователь
Регистрация: 01.01.1970
Сообщений: 68
Спасибо: 0
|
Одягнімо, друже, вишиванки —
Наш чарівний український стрій. Не для когось, не для забаганки, А для себе, вірний друже мій. Одягнімо вишиванки, друже, Як одвічний предків талісман. Хай не буде серед нас байдужих І один в нас буде отаман. Одягнімо в свята і неділі, В будень, за потреби, одягнім І відчуєм — вороги безсилі Зруйнувати український дім. Одягнімо вишиванки, друже, Хай побачить українців світ — Молодих, відважних, дужих, У єднанні на сто тисяч літ.
__________________
Все меняется к лучшему..... |
09.10.2010, 23:29 | #45 |
Местный
Регистрация: 01.01.1970
Сообщений: 695
Спасибо: 0
|
Цвітуть осінні тихі небеса,
Де ти стоїш блакитна, мов роса. В очах засмуток темний, мов ожина, — Моя кохана, мріялось, дружина. Як сон далекий, видиво майне… Хоч не забудь, а згадуй ти мене. Я під вікно прилину навесні, Щоб ти знялася пташкою вві сні, Де цілувала кучері волосся, Де пригортала те, що не збулося, Що не воскресло в літечко сяйне… Хоч не забудь, а згадуй ти мене. У тебе смуток, в мене ревний жаль, У тебе вечір — в мене ніч і даль. Я під вікном постою із журбою, Куди ж мені подітися з тобою? Хай серце серцю звісткою майне… Хоч не забудь, а згадуй ти мене… Андрій Малишко.
__________________
Рифмой закончился звонок в три часа ночи с вопросом:"Ты где?" |