ВІРШІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ... - Страница 5

Неместная · 05.12.2009, 22:37

ВЖЕ ОСІНЬ ЗА ВІКНОМ,
А У ДУШІ ЩЕ ЛІТО.
І ВЖЕ НЕ БУТИ НАМ РАЗОМ,
ХОЧА ВТРАСАТИ ВІРУ ЩЕ НЕ ВАРТО
І ХОЛОДИ ВЖЕ ЗА ВІКНО
І ЛИСТЯ ВЖЕ ЖОВТІЄ
А Я ЩЕ МРІЮ ЗІГРІТИСЯ ТВОЇМ ТЕПЛОМ
І У ДУШІ НАДІЯ ЩЕ ЖЕВРІЄ..

Неместная · 05.12.2009, 22:38

НА НЕБО ПІДЛЕТІВШИ
НА ЗЕМЛЮ ВПАВШИ
ПОБИВШИ ВСІ КОЛІНА
ТИ РОЗУМІЄШ,ЩО ТИ-ЛЮДИНА
БІЛЬ І ТЯГА НЕ ЧУЖІ ТОБІ
СМІХ І СЛЬОЗИ Є В ЖИТТІ
НЕОБРАЖАЙ НІКОГО
ВСІ МИ ЛЮДИ НА ЗЕМЛІ!
2005р.

Свет В Твоем Окне · 07.12.2009, 08:53

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі…
Як та купина, що горить -- не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових.
Любіть у коханні, в труді, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою --
і вічні ми будемо з нею!

Свет В Твоем Окне · 08.12.2009, 08:06

Одягнімо, друже, вишиванки —
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
А для себе, вірний друже мій.
Одягнімо вишиванки, друже,
Як одвічний предків талісман.
Хай не буде серед нас байдужих
І один в нас буде отаман.
Одягнімо в свята і неділі,
В будень, за потреби, одягнім
І відчуєм — вороги безсилі
Зруйнувати український дім.
Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ —
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на сто тисяч літ.

Ласка · 09.10.2010, 23:29

Цвітуть осінні тихі небеса,
Де ти стоїш блакитна, мов роса.
В очах засмуток темний, мов ожина, —
Моя кохана, мріялось, дружина.
Як сон далекий, видиво майне…
Хоч не забудь, а згадуй ти мене.
Я під вікно прилину навесні,
Щоб ти знялася пташкою вві сні,
Де цілувала кучері волосся,
Де пригортала те, що не збулося,
Що не воскресло в літечко сяйне…
Хоч не забудь, а згадуй ти мене.
У тебе смуток, в мене ревний жаль,
У тебе вечір — в мене ніч і даль.
Я під вікном постою із журбою,
Куди ж мені подітися з тобою?
Хай серце серцю звісткою майне…
Хоч не забудь, а згадуй ти мене…

Андрій Малишко.

05.12.2009, 22:37	#41
Неместная Пользователь Регистрация: 01.01.1970 Сообщений: 47 Спасибо: 0	ВЖЕ ОСІНЬ ЗА ВІКНОМ, А У ДУШІ ЩЕ ЛІТО. І ВЖЕ НЕ БУТИ НАМ РАЗОМ, ХОЧА ВТРАСАТИ ВІРУ ЩЕ НЕ ВАРТО І ХОЛОДИ ВЖЕ ЗА ВІКНО І ЛИСТЯ ВЖЕ ЖОВТІЄ А Я ЩЕ МРІЮ ЗІГРІТИСЯ ТВОЇМ ТЕПЛОМ І У ДУШІ НАДІЯ ЩЕ ЖЕВРІЄ.. __________________ Никогда! Слышите? Никогда! .......Не открывайте ртом зеленку!

05.12.2009, 22:38	#42
Неместная Пользователь Регистрация: 01.01.1970 Сообщений: 47 Спасибо: 0	НА НЕБО ПІДЛЕТІВШИ НА ЗЕМЛЮ ВПАВШИ ПОБИВШИ ВСІ КОЛІНА ТИ РОЗУМІЄШ,ЩО ТИ-ЛЮДИНА БІЛЬ І ТЯГА НЕ ЧУЖІ ТОБІ СМІХ І СЛЬОЗИ Є В ЖИТТІ НЕОБРАЖАЙ НІКОГО ВСІ МИ ЛЮДИ НА ЗЕМЛІ! 2005р. __________________ Никогда! Слышите? Никогда! .......Не открывайте ртом зеленку!

07.12.2009, 08:53	#43
Свет В Твоем Окне Пользователь Регистрация: 01.01.1970 Сообщений: 68 Спасибо: 0	Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води, в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди! Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі… Як та купина, що горить -- не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпурових. Любіть у коханні, в труді, у бою, як пісню, що лине зорею… Всім серцем любіть Україну свою -- і вічні ми будемо з нею! __________________ Все меняется к лучшему.....

08.12.2009, 08:06	#44
Свет В Твоем Окне Пользователь Регистрация: 01.01.1970 Сообщений: 68 Спасибо: 0	Одягнімо, друже, вишиванки — Наш чарівний український стрій. Не для когось, не для забаганки, А для себе, вірний друже мій. Одягнімо вишиванки, друже, Як одвічний предків талісман. Хай не буде серед нас байдужих І один в нас буде отаман. Одягнімо в свята і неділі, В будень, за потреби, одягнім І відчуєм — вороги безсилі Зруйнувати український дім. Одягнімо вишиванки, друже, Хай побачить українців світ — Молодих, відважних, дужих, У єднанні на сто тисяч літ. __________________ Все меняется к лучшему.....

09.10.2010, 23:29	#45
Ласка Местный Регистрация: 01.01.1970 Сообщений: 695 Спасибо: 0	Цвітуть осінні тихі небеса, Де ти стоїш блакитна, мов роса. В очах засмуток темний, мов ожина, — Моя кохана, мріялось, дружина. Як сон далекий, видиво майне… Хоч не забудь, а згадуй ти мене. Я під вікно прилину навесні, Щоб ти знялася пташкою вві сні, Де цілувала кучері волосся, Де пригортала те, що не збулося, Що не воскресло в літечко сяйне… Хоч не забудь, а згадуй ти мене. У тебе смуток, в мене ревний жаль, У тебе вечір — в мене ніч і даль. Я під вікном постою із журбою, Куди ж мені подітися з тобою? Хай серце серцю звісткою майне… Хоч не забудь, а згадуй ти мене… Андрій Малишко. __________________ Рифмой закончился звонок в три часа ночи с вопросом:"Ты где?"