![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
#11 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Не прилетить вже.Віктор Гала
Не прилетить вже більше птах кохання, Здійнявся якось,взяв і полетів, Крилом здалека помахав ввостаннє, А зупинить його я не зумів. Навіщо зупиняти,коли осінь, Давно вже забрела в мої сади, І крик душі і гами стоголосі, Його не вернуть знову вже сюди. Він полетів,а може десь блукає, А може вже співа в чужім саду, І не надіюсь,більше не чекаю, Що в сад цей я колись іще прийду. Позаростають стежки і доріжки, Посохне гілля,листя рознесе Холодний вітер з білої берізки, Яка остання в тім саду росте. Чому ж тоді іду,беру лопату, Саджаю деревця нові в саду? Я все ж надіюсь птаха дочекатись, Та так уже не рік один стою. Нема його,весни вже більш не буде, За осінню у сад зайде зима, А птах мій не згубивсь,ніде не блудить, Він раптом вмер,його уже нема. © Copyright: Віктор Гала, 2009 Свидетельство о публикации №1912164836 |
![]() |