![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
|
|
#28 |
|
Гость
Сообщений: n/a
|
ВИНО
Віктор Гала Горілка вся однакова на смак, Є добра,а бува, та що казати, А от вино,то зовсім тут не так, У кожному свій смак і аромати. Шумить в бокалі молоде вино, Ще непрозоре,трохи гіркувате, А пригуби, і в голову воно Почне химерні думи підкидати. Засяють очі,розігріта кров, Ударить в голову і затанцюють ноги, Захочеш зкуштувати його знов, Й обов’язково зіб’єшся з дороги. А пройде час, відстоється воно, Почне свій смак і міцність набирати, Ото тоді ти справжнє п’єш вино, Таким захочеш завжди смакувати. Воно густе,спокійне і п’янке, В ньому зібрались смак і аромати, В цьому вині знайдеш ти щось таке, Від чого серце схоче заспівати. Вино-що жінка,гарна,запальна, Ще молода,з медовими вустами, Або замріяна,спокійна,як вода, В казковім озері з крутими берегами. І кожен вибирає на свій смак, І випива своє вино роками, Хто платить гроші,а хто п’є за так, Хто лиш пригубить,а хто п’є діжками. Вином я наповняю свій бокал, О, бачу засвітились твої очі, Зриваю із табу тонку вуаль, Я п’ю вино за жінку опівночі. 20 червня 2009 рік © Copyright: Виктор Гала, 2010 Свидетельство о публикации №11011141854 |
|